Нинішня система торгівлі сирою нафтою в доларах фактично народилася в результаті переговорів між Сполученими Штатами і Саудівською Аравією в 1970-х роках.
За цим було багато факторів, але одним із найважливіших був статус долара США як найпоширенішої резервної валюти у світі.
У 1971 році США оголосили про шок Ніксона, призупинивши конвертованість долара в золото.
Це означало, що долар США більше не був забезпечений золотом, і його вартість коливалася відповідно до ринкових сил.
У цей період США шукали способи захистити вартість долара та зберегти його як основну валюту для світової торгівлі.
У 1974 році США встановили систему використання долара як валюти для торгівлі сирою нафтою через секретну угоду з Саудівською Аравією. Згідно з цією угодою, Саудівська Аравія погоджувалася приймати лише долари для експорту сирої нафти, а США натомість обіцяли надати військовий захист саудівській королівській родині.
Ця система продовжувала існувати, і інші великі експортери нафти наслідували її приклад, використовуючи долар як валюту для операцій з нафтою. Це значно сприяло збереженню важливості долара США у світовій економіці.
Однак цю систему також критикували. Деякі країни та спостерігачі стверджують, що ця система забезпечує Сполученим Штатам надмірні економічні вигоди та піддає експортерів нафти політичному та економічному тиску з боку Сполучених Штатів. Існує також критика, що ця система може обмежити різноманітність міжнародної фінансової системи, обмежуючи використання інших валют як валюти для операцій з нафтою.
Нафтодоларова система відноситься до системи, в якій експортери нафти отримують свої доходи від продажу нафти в доларах і інвестують їх у різні форми активів США. Ця система дає ряд переваг для Сполучених Штатів, але також має кілька проблем.
1. Нестабільність вартості валюти: у нафтодоларовій системі на ціну нафти безпосередньо впливає вартість долара. Коли курс долара падає, експортери нафти втрачають доходи. Це може зробити експортерів нафти чутливими до монетарної політики США, що може загрожувати їхній економічній стабільності.
2. Економічна залежність: система нафтодоларів робить експортерів нафти тісно пов’язаними з економікою США. Це збільшує ризики для економіки США та робить економіки експортерів нафти надмірно залежними від економічної ситуації в США.
3. Надмірний міжнародний вплив Сполучених Штатів: система нафтодоларів дає Сполученим Штатам надмірний міжнародний вплив. Оскільки долар необхідний для нафтових операцій, Сполучені Штати можуть мати великий вплив на світову економіку через свою монетарну політику. Це може зробити світову економіку надмірно залежною від інтересів і пріоритетів США.
4. Відсутність економічної диверсифікації експортерів нафти: система нафтодоларів може зробити експортерів нафти надмірно залежними від експорту нафти. Це може ускладнити цим країнам диверсифікацію економіки та збільшити ризики коливань цін на нафту.
Через ці проблеми деякі країни та спостерігачі закликали до реформи нафтодоларової системи. Ці заклики приймають різні форми, такі як дозвіл використовувати інші валюти в операціях з нафтою або запровадження мультивалютної системи.
